У музеї історії міста Хмельницького презентували унікальне дослідження про історію та символіку народного вбрання – від архаїчних зразків до сучасних стилізацій.
Авторка видання – Лілія Іваневич, докторка історичних наук, позаштатна наукова співробітниця Хмельницького міського відділу Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України, членкиня Наукового товариства імені Тараса Шевченка (Львів) та Національної спілки краєзнавців України, лауреатка міських і обласних краєзнавчих премій, авторка понад 200 наукових праць з історії України, біобібліографії, біографістики, історії українського костюма, етнографії, краєзнавства та народознавства, опублікованих у вітчизняних і закордонних виданнях, – тринадцять років присвятила копіткій дослідницькій праці в тридцяти одному музеї України.
З 800 сторінок книги, яка важить 3 кілограми 200 грамів, 400 сторінок – це фотографії, багато з яких – дуже старовинні, унікальні – пощастило відшукати в музейних запасниках.
Проведено колосальну аналітичну роботу, яка дозволила не просто відродити для науки цінну інформацію. Ці знання прислужаться сучасникам, які забули про власні витоки, коріння, культуру, впевнена пані Лілія.
А без цього – мови, співу, сакральної символіки – не може існувати народ. Українська символіка, і в тому числі, подільська – дуже давня і надзвичайно багатошарова, потужна енергетично. Спеціально для скептиків науковиця зробила порівняння подільської вишивки і трипільської кераміки: символіка візерунків веде початки з одного кореня. Дослідження дозволяє розставити крапки над «ї» в суперечках про територіальні межі, власне, регіону Поділля. Приміром, спільні риси в одязі й прикрасах, з деякими регіональними особливостями, допомогли визначити межі Подільського ареалу, який поділяється на Західне, Східне, Центральне та Буковинське Поділля.
Лілія Іваневич показала на прикладах процес формування і трансформації народного вбрання – за групами, матеріалами, декоруванням та його технологіями, кольористикою… Розглянула поясний, плечовий, верхній одяг, прикраси, пояси, головні убори…Чоловічий і жіночий. Буденний і святковий.
Книга «Традиційний одяг українців Поділля (Друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Історія, класифікація, конструктивно-художні та регіонально-локальні особливості» видана тиражем лише 200 примірників. Тому знавці цієї теми поспішають придбати рідкісну книгу.
На важливості тематики, над якою працює Лілія Іваневич, наголосила директорка музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш.
Пані Галина предметно займається дослідженням української сакральної символіки і переконана, що ці знання слід використовувати не лише для відродження української культури, а й загалом у державотворчих процесах.
Такої ж думки народна майстриня, писанкарка, дослідниця давніх українських традицій Світлана Делікатна (на фото третя справа), яка завітала на захід.
До речі, після презентації в музеї бібліотека однієї з поціновувачок традиційної української культури поповнилася корисним і якісним виданням.
Цю скарбничку безцінних знань багато хто мріє зробити своєю настільною. Вивчати, перечитувати, щоб передати своїм дітям і онукам…
