події та новини

17 грудня музей історії міста Хмельницького зібрав у своїх стінах шанувальників військової історії, пов’язаної безпосередньо з Проскуровом та теренами нинішньої Хмельниччини, за науково-краєзнавчим круглим столом “Чорні запорожці в Проскурові в період Української революції 1917-1921 рр”. Учасники засідання обговорили низку питань з історії формування  та військових дій українських збройних формувань періоду Української революції 1917-1921 років. Гостям заходу також було презентовано останню наукову розробку музейників – новий екскурсійний  маршрут «Проскурів в роки Української революції  1917-1921 років».  Волонтери музею,  активісти товариства збереження історії України МГО «Січ» влаштували військово-історичний флешмоб просто неба з метою привернення уваги пересічних хмельничан до вивченння подій часів буремної доби УНР у Проскурові. Щонайменше 18 разів змінювалася влада

В музеї історії міста Хмельницького відкрилася експозиція київського фотохудожника Олександра Сліпченка «Пам`ятай Майдан», присвячена історії Революції Гідності. У понад ста світлинах, панорамних композиціях представлена історія Майдану від кінця листопада 2013-го до серпня 2014-го… У світлинах через події та особи розкривається повсякдення Майдану. Автор зумів передати дух , настрій, надії, боротьбу, єднання його учасників, українців з усіх куточків держави, яка повстала проти корупції, брехні, кривди горе-керманичів… «Пам`ятай Майдан» – це не лише заклик ретельно вивчати та аналізувати свою історію. Це – ще й засторога будь-якій владі: дотримуватися обіцянок і не лукавити з власним народом. Привітати автора виставки, згадати буремні події та

Революція «на граніті», Помаранчева революція, Революція Гідності… Частина нашої історії, феномен, який продовжують вивчати і трактувати історики, політологи, соціологи, філософи, письменники, психологи…  Українська міфологема Майдану  продовжує  доводити свою незборимість і життєздатність, розгортаючись і варіюючи, бурхливо пробиваючи щоразу нове русло  на шляху до вимріяної мети: самодостатня національна держава, харизматичний, відданий ідеї державності лідер, демократичний, соціально справедливий устрій… Не забули… не зреклися…  Не зреклися? Не забули? Ні. Майдан – у кожного українця всередині, латентно, але живий, готовий будь-якої миті спалахнути новим вогнем… Нам не до сну.  Тому що Майдан – це не лише територія для зібрання і волевиявлення,  це – символ нашої

Голодомор – дослівно морити голодом, виморювати, виголоджувати; мор (смерть) від організованого голоду. Уперше термін Голодомор згадується 17 серпня 1933 року в чеському часописі «Večernı́k P.L.», який розмістив інформацію – «Hladomor v SSSR». Світова преса використовувала терміни «голод», «Hunger», «Głod», тобто нейтральне філологічне та антропологічне визначення, яке означало «гостру нестачу продуктів харчування у певній місцевості». У річних звітах німецьких дипломатів за 1932–1933 рр. зустрічалися визначення «Hungerkatastrophe» (голодова катастрофа) та «Hungersterbens» (смерть від голоду, померлі з голоду), «Planierung der Hungersnot» (Планування голодовки), які пов’язували з організованим радянською владою – запланованим, штучним голодом. Термін «голодова катастрофа» був запозичений громадськими об’єднаннями української еміграції Європи та Америки в другій половині

У музеї Проскурівського підпілля 22 листопада вшанували пам’ять жертв геноциду в Україні 1932–1933 років. Для учнів НВК № 10 був проведений історичний кіноекскурс «Великий злам» від Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса, діяльність якої спрямована на збереження пам’яті про політичні репресії у УРСР у XX сторіччі та правозахист. Відвідувачі дізнались про Джеймса Мейса –американського історика, дослідника Голодомору в Україні, автора звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932–1933 років. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні. Саме Джеймс Мейс запропонував запалювати свічки на  знак пам’яті за померлими від Голодомору, щоб вони освітили «майбутнє без жертв, без насильства, без жахів». Також бажаючі ознайомились з історичною літературою наукової книгозбірні музею,зокрема книгою свідчень «Голод

Днями до Дня Гідності та Свободи у Хмельницькому  ліцеї № 17 для п"ятикласників пройшла зустріч з учасницею революції Гідності –  директоркою музею історії міста Хмельницького Галиною Барабаш. Пані Галина розповіла ліцеїстам про перебіг подій Євромайдану, поділилася власними враженнями та думками з приводу того, що відбувалося на майданах усієї країни шість років тому, адже саме тоді, 21 листопада, розпочалася Революція Гідності, яка переродила українську націю.