події та новини

Романові Шухевичу судилося консолідувати патріотичні сили і стати на чолі визвольної боротьби українського народу в дуже важкий час — у період Другої світової війни, укріплення більшовицько-енкаведистського режиму, перерозподілу світу, в якому Україні відводилася роль колонії. Українцям, які прагнули відродити свою державу, доводилося вести боротьбу на два фронти, проти двох потужних, агресивних тоталітарних систем — радянської та німецької. Ідеолог ОУН Петро Дужий писав про Шухевича: « Боротьба за волю українського народу за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича – людини виняткового гарту». Народився Роман Шухевич у Львові 30 червня 1907 року в патріотичній родині, з якої

Указом президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 року № 1245/2000 було встановлено 22 червня днем скорботи і вшанування пам’яті з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Німецько-радянської війни 1941 – 1945 років, їх подвигу та жертовності. 22 червня 1941 р. відбувся напад Німеччини та її союзників на СРСР. Німецько-радянська війна, або Радянсько-німецька війна (англ. Soviet-German War, нім. Deutsch-Sowjetische Krieg) – назва війни в сучасній західній й українській історіографії. Першою під удар агресора потрапила Україна. Наслідки цієї війни для українців були просто жахливими. Але чому

День пам’яті і скорботи в Україні відзначається щорічно 22 червня згідно з Указом Президента України “Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні” від 17 листопада 2000 року № 1245. Вже багато років пройшло від 22 червня 1941 року, початку нападу нацистської Німеччини на СРСР. Для України це мало жахливий наслідок. Одна окупація прийшла на заміну іншої. Одним із головних рушіїв нової війни стала нацистська Німеччина. Ідеологія нацизму формувалась в еклектичному поєднанні шовінізму, соціалізму, антисемітизму та расизму. Панувала ідея об’єднання всіх німців в одній державі, а це передбачало приєднання Австрії, населених німцями районів Франції, Бельгії, Чехословаччини, Польщі й

У музеї історії міста Хмельницького відбулась творча зустріч краєзнавця Леоніда Западенко з членами громадської організації "Хесед-Бешт". Присутні ознайомилися з фотовиставкою «Народження міста Хмельницький», а також переглянули авторські відеокліпи, присвячені історії нашого міста.

ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ: «Україна мусить бути єдиною, соборною державою, яка заперечує будь-які прояви сепаратизму». 14 червня 2021 року минає 130 років від дня народження видатного українського державника, військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Полковник Армії УНР, один з організаторів корпусу Січових стрільців, Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів та Перший Голова Проводу ОУН Євген Коновалець ще при житті став символом національно-визвольної боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу. Він займає одне з чільних місць серед борців за волю нації та побудову держави. Поразка Української революції 1921 року для багатьох українських політиків стала ударом, після якого вони так і не зуміли оговтатися, перетворившись

Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР (Пакт Молотова-Ріббентропа), який був укладений 23 серпня 1939 р., створив можливість для початку війни. Відповідно до таємного додатку цього Пакту, Центральна та Східна Європа ділилася між двома державами. Землі, заселені переважно українцями, потрапляли під окупаційний вплив СРСР, який розпочав свою репресивну діяльність щодо населення. З початком нападу нацистської Німеччини на СРСР, одна окупація змінилася іншою. Саме це спонукало багатьох українців чинити спротив, організовувати підпілля та боротися різними методами з окупантами. Але якщо одні бажали вигнання німецьких окупантів, то інші жадали визволення від обох диктатур. Серед останніх були діячі ОУН, УПА та ідейно близьких