події та новини

18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць, а в Україні – День пам’яток історії та культури. На жаль, багато пам’яток нашого міста наразі втрачено, зокрема будівлю цукрового заводу у Хмельницькому. Починаючи з другої половини ХІХ століття, на Поділлі масово почали будувати цукроварні й наш край став одним із основних регіонів цукроваріння. Цікаво, що в Україні цукровий буряк для промислового призначення почали сіяти у 1823-1824 роках. Першими стали у село Плужники сучасної Івано-Франківської області, а також село Трощин сучасної Черкаської області. Це були перші підприємства, які збудували поміщики, щоб збільшити прибутки своїх господарств. Коли ще не було залізниці

Щорічно 12 квітня Україна відзначає День скаута. Подію започаткували 28 березня 2008 року. Скаутський рух у світі з’явився у 1907 році завдяки британцю Роберту Бейдену-Павеллу, який створив табір скаутів і розробив теорію скаутингу. В Україні скаутинг став популярним у 1911 році. Національна організація отримала назву “Пласт”, а скаутів назвали пластунами – як колись козаків Запорізької Січі, що займалися розвідкою. 12 квітня 1912 року на подвір`ї Львівської академічної гімназії пластуни вперше заприсяглися на вірність Богові і Україні. Саме тому 12 квітня офіційно вважається днем народження Пласту України. 26 жовтня 2007 року було створено Національну організацію, яка представляє нашу країну на світовому скаутському просторі.

11 квітня — Міжнародний день визволення в’язнів концтаборів. Ця пам’ятна дата відзначається на честь події, що мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали повстання. Сьогодні весь світ схиляє голови перед пам’яттю мільйонів людей, чиє життя безневинно обірвалося за колючим дротом концтаборів, та вшановує тих, хто, витримавши найстрашніші випробування, зумів вижити і перемогти. Незадовго до нападу Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 р. верховне командування вермахту (ОКВ) видало наказ про організацію 60 нових таборів виключно для розміщення радянських військовополонених. Кожен із цих таборів був розрахований на утримання 30000 полонених. Більшість таборів планувалося створити на окупованих територіях

Етновиставка авторських писанок «Великоднє диво від Світлани Делікатної» днями відкрилась у музеї історії міста Хмельницького. Наші предки в дохристиянські часи вважали яйце дивом. Без перебільшень. Дивом творення життя. Дивом, що наділяє натхненням і силою жити. Тому цілком логічно, що саме яйцю в прадавні часи була виокремлена сакральна місія стати писанкою, вкритою потужними захисними символами, писаними природними фарбниками. Людина приходить у цей світ в оточенні оберегових символів, звертається до них по допомогу впродовж життя і йде в ирій, за давніми віруваннями, супроводжена символами. Часом від правильного нанесення  оберегової символіки залежали не просто якість життя людини, а й цілісність її здоров’я і,

У музеї історії міста Хмельницького виступив із захопливою науково-краєзнавчою лекцією відомий в Україні та за кордоном дослідник, нумізмат Ростислав Саввов (на фото в центрі). Темою “Карбування монети в Подільському князівстві у XIV столітті” пан Ростислав займається вже не одне десятиліття, публікує наукові роботи у фахових українських та іноземних виданнях, виступає на конференціях. Безперечно, історія карбування та обігу монети на Поділлі у XIV столітті безпосередньо пов`язана з тогочасними політичними обставинами як на території краю, так і з геополітичними чинниками на довколишніх територіях. У своїй надзвичайно змістовній, обґрунтованій, підкріпленій багатим фактажем та ілюстративним матеріалом, доповіді науковець познайомив аудиторію не лише з панорамним історичним

Цікаво і компетентно про нумізматику Поділля – від нумізмата, дослідника, кандидата технічних наук Ростислава Саввова: за яких умов, з якою метою і де саме почали на Поділлі карбувати власну монету – подільський півгрошик? Як ця монета виглядала і коли набула поширення в грошовому обігу нашого краю? Яка історична роль цієї монети в грошовому обігу подільського князівства? І які ще монети служили за гроші тодішнім мешканцям Поділля та сусідніх земель? Чому про подільський півгрошик і загалом про діяльність князів Коріятовичів на Поділлі науковці почали говорити лише на початку ХХІ століття, хоча ця монета була відома дослідникам ще у ХІХ і ХХ століттях? Як сучасна