події та новини

Свято наближається! Отже, представляємо майстер-клас від музею з виготовлення еко-ялинки з природного матеріалу. Для цього нам будуть потрібні шишки різного розміру (горішки, жолуді, шипшина, тощо), картон або ватман, клейовий пістолет а також прикраси на рукотворну красуню (за бажанням). (див.мал.1) Зібрані і очищені шишки або горішки можна пофарбувати аерозолем у золотий або срібний колір за бажанням. Далі потрібно зробити ялинці каркас – конус. Він буде такої висоти, як майбутній виріб. Для цього щільний аркуш загортається і кріпиться за допомогою клею чи скотча. Низ повинен бути рівним, щоб стійко стояти на поверхні (мал.2). Конус обклеюємо сухими шишками за допомогою супер клею або

З нагоди скорботного відзначення 87 роковин Голодомору та вшанування пам’яті жертв геноциду голодом 1932-1933 років музей історії міста Хмельницького долучився до державної інформаційної кампанії та представляє виїзну інформаційно-документальну виставку просто неба на Проскурівській, яку можна оглянути на її пішохідній частині впродовж п’ятниці, 27 листопада. Експозиція складається з 20 крупноформатних інформаційних банерів, що розповідають про злочинні причини та жахливі наслідки штучно викликаного знекров’я закатованої голодом знесиленої України страшної доби Голодомору. Чотири банери з двадцяти містять унікальну локальну інфографічну інформацію про голод на Поділлі та зокрема в Проскурові,  розроблені та створені науковим колективом музею історії міста Хмельницького. Один з перших дослідників голодомору

Ефективним механізмом пограбування населення в часи Голодомору була торговельна мережа магазинів «Торгзін», яка починалася з так званої торгівлі з іноземцями, що й обумовило відповідну абревіатуру назви. Саме установам цієї злочинної організації більшовики доручили виконувати спеціальне завдання – в обмін на продукти харчування максимально витягти з населення всі наявні запаси побутового золота, срібла, діамантів, антикваріату, іноземної валюти та прибрати до рук всі перекази з-за кордону, надіслані для врятування голодуючих родичів. «Торгзін» відносився до структури Наркомату зовнішньої торгівлі СРСР (НКЗТ) і на Поділлі з початку 30-х років його магазинів (крім митниць) не існувало – не було потреби в обслуговуванні іноземних туристів та

Більшість селянських господарств Хмельниччини належали до категорії незаможних, що вели натуральне господарство, мало задіяне в товарно-грошових відносинах. Серйозною проблемою для селян стало невпорядковане землекористування, адже держава не поспішала передавати поміщицькі, церковні та землі розкуркулених селянам. При розподілі земель перевага надавалась комунам. Українці ж тяжіли традиційно до індивідуальних форм ведення господарства. Малоземелля, жорстке оподаткування, низький агротехнічний рівень землеробства, домінування ручної праці, високі ціни на сільськогосподарський реманент, відсутність великої рогатої худоби, не дозволяли отримувати високі врожаї. Управлінська сфера на селі була деінтелектуалізована й недолугим впровадженням партійної політики поглиблювала протистояння. Згортання НЕПу у 1928 році, зміна державного курсу поставили селян перед новими викликами

День пам’яті жертв голодоморів ‒ щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Традиційно цього дня громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні. Не стоїть осторонь цієї події і світова спільнота. Цьогоріч Світовий конґрес українців (СКУ) напередодні відзначення 87-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні закликав українців у світі взяти участь у листопадових заходах з цієї нагоди та підписати петицію про включення слова «Голодомор» у найбільші англомовні словники світу. Звісно, кожне слово має історію свого походження, кожен термін з плином часу набуває своєї історії виникнення. «Голодомор» – дослівно «морити

День Гідності та Свободи відзначається щороку 21 листопада згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. День Гідності та Свободи став своєрідним наступником Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований. Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та