Музей історії міста Хмельницького

події та новини

Від музейних подій до культурних новин міста

Чорнобильська трагедія у спогадах хмельницьких ліквідаторів

Чорнобиль для України – тяжке, виснажливе випробування, яке залишило глибокий слід не лише в пам’яті, а й в долях людей. Трагедія зачепила всіх. Аварія вражала своїми масштабами, стався викид радіації еквівалентний 500 атомним бомбам, постраждало понад 3 мільйони людей, сотні тисяч покинули свої домівки. Інформація про радіацію прийшла не з СРСР, як мало б бути, а з Форсмаркської АЕС (1100 км від місця аварії) в Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Після пошуків витоку радіації на самій АЕС стало зрозуміло, що в західній частині СРСР існує серйозна ядерна проблема. Перше офіційне повідомлення про чорнобильську трагедію

Читати далі >>

Чорнобильський атом. Війна, де ворог невидимий…

Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдав шкоди здоров’ю мільйонів українців. Подоляни брали активну участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Перша група чисельністю 60 осіб на десяти пожежних автомобілях була відправлена в зону аварії 9 травня 1986 року. 8 відділень подільських пожежників увійшли до складу зведеного загону пожежної охорони Житомирської області. Два відділення з Шепетівки та Кам’янця-Подільського несли чергування в Чорнобильській ВПЧ. Три наступних роки працювали в Чорнобильській зоні 132

Читати далі >>

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ ПАРАД 1986 РОКУ

Сумні чорнобильські роковини… 26 квітня минає 35 років після атомної катастрофи на Чорнобильській АЕС, яка змінила життя багатьох українців і зокрема хмельничан. Багато вже говорилось про причини, героїзм простих людей і негуманну поведінку тодішніх керівників держави та КПРС/КПУ. На догоду ідеологічним ідолам був пришвидшений запуск реактора в роботу. 1 травня 1986 року, через 5 днів після вибуху і початку поширення радіаційного забруднення, в столиці та більшості міст України пройшли традиційні святкування і паради. Станом на 1 травня 1986 року рівень радіації в Києві перевищував фоновий у сотні разів і сягав 2500 мікрорентген на годину при нормі фонового значення 15 мікрорентген

Читати далі >>

ПРОСКУРІВСЬКЕ ІНТЕРВ`Ю ГОЛОВНОГО ОТАМАНА В БЕРЕЗНІ 1919-го

ЩО СИМОН ПЕТЛЮРА ХОТІВ ПОВІДАТИ СВІТОВІ ПРО УКРАЇНУ ПРОСКУРІВ У БЕРЕЗНІ 1919-го НА ДЕЯКИЙ ЧАС СТАЄ СТОЛИЦЕЮ УНР. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА ОТОЧЕНА ВОРОГАМИ І КРИВАВО ВИБОРЮЄ СВОЮ ДЕРЖАВНІСТЬ, СВОБОДУ І ГІДНЕ МІСЦЕ МІЖ НАРОДАМИ СВІТУ. ФЛАГМАН ЦІЄЇ БОРОТЬБИ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН СИМОН ПЕТЛЮРА ШУКАЄ ПІДТРИМКИ У СИЛЬНИХ ДЕРЖАВ. ЩОБ ПРИВЕРНУТИ УВАГУ СВІТУ ДО ПРАВЕДНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ БОРОТЬБИ, ОТАМАН ПЕТЛЮРА ДАЄ ІНТЕРВ`Ю ЖУРНАЛІСТАМ НАЙПРЕСТИЖНІШИХ ВИДАНЬ ЄВРОПИ. ПРО ОБСТАВИНИ ПОЯВИ ЦЬОГО ІНТЕРВ`Ю І ПОДАЛЬШУ ДОЛЮ ПУБЛІКАЦІЇ ЧИТАЙТЕ НА ЦІЙ СТОРІНЦІ І НА САЙТІ МУЗЕЮ ІСТОРІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. Досвід відновлення Української державності в 1917-1921 роках ще раз переконливо довів для тогочасних ініціаторів цього процесу (читай:

Читати далі >>

12 квітня – річниця народження ПЛАСТУ. Традиції Пластового руху на Поділлі

12 квітня 1912 року на подвір`ї Львівської академічної гімназії пластуни вперше заприсяглися на вірність Богові і Україні. Саме тому 12 квітня офіційно вважається днем народження Пласту України. Витоки пластунства в Україні сягають часів існування Запорозької Січі. Існують свідчення, що один з куренів, яких у Коші завжди було 38, мав назву Пластунівський. Ідеї фізичного самовдосконалення, гарту та виховання популяризувалися в Галичині та на Буковині наприкінці XIX на початку XX ст. у фізкультурних організаціях «Січ» та «Сокіл», хоча вони плекали насамперед пожежництво і звалися «спортивно-пожежно-руханкові». Ці гуртки що попервах не були, власне, молодечими (до речі, натхненник цього руху, посол до Віденського парламенту

Читати далі >>

Шталаг 355 (Stalag 355) – концтабір в м. Проскурів (Хмельницький)

11-го квітня відзначається Міжнародний день визволення в`язнів нацистських концтаборів. Мало хто знає, що в місті Хмельницькому за період німецької окупації був концтабір Шталаг 355 – нацистський табір для військовополонених рядового і сержантського складу під час Другої світової війни. Спершу він діяв у окупованій нацистами Україні, потім був переміщений до Німеччини. Табір створили в січні 1942 р. в м. Проскурів (нині м. Хмельницький), і цю адресу він мав до листопада 1943 р. Шталаг 355 був розташований у східному передмісті Проскурова в районі Ракове, на території колишніх військових казарм. По периметру він був обнесений колючим дротом і розбитий на квадрати, між якими

Читати далі >>

Заплануйте відвідування музею

Прокрутка до верху