події та новини

У музеї історії міста Хмельницького презентували унікальне дослідження про історію та символіку народного вбрання – від архаїчних зразків до сучасних стилізацій. Авторка видання – Лілія Іваневич, докторка історичних наук, позаштатна наукова співробітниця Хмельницького міського відділу Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України, членкиня Наукового товариства імені Тараса Шевченка (Львів) та Національної спілки краєзнавців України, лауреатка міських і обласних краєзнавчих премій, авторка понад 200 наукових праць з історії України, біобібліографії, біографістики, історії українського костюма, етнографії, краєзнавства та народознавства, опублікованих у вітчизняних і закордонних виданнях, – тринадцять років присвятила копіткій дослідницькій праці в тридцяти одному музеї України. З 800 сторінок

З 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи. Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради

Усіма кольорами веселки розквітнув сквер імені Тараса Шевченка у Всесвітній день вишиванки. До буяння цієї сонячної вишиваної палітри своїх благородних старовинних фарб додала й виїзна виставка з власної етнографічної колекції музею історії міста Хмельницького, на якій просто неба можна було детально розглянути як традиційні подільські строї, так і окремі їх елементи, представлені у вишивці, мотанці, ткацтві, гаптуванні, жіночих прикрасах та в оздобленні експозиції картинами з фондової колекції живопису музею.

З нагоди відзначення в Україні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у першій частині цього дослідження ми розповіли вам про цікавий експонат з фондового зібрання музею історії міста Хмельницького – військовий артефакт часів ІІ Світової війни –   ідентифікаційний жетон військовослужбовця німецької армії періоду Другої світової війни. У другій частині ми почали знайомитися з особистими знаками військовослужбовців країн-учасниць ІІ Світової війни. Пропонуємо до вашої уваги подальшу інформацію за цією темою. Угорщина Розраховуючи на великі територіальні придбання на Сході та бажаючи створити «Велику Угорщину», режим адмірала Миклоша Хорті 26 червня 1941 р. оголосив війну Радянському Союзу. Угорщина приєднала

З нагоди відзначення в Україні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у попередній частині цього дослідження ми розповіли вам про цікавий експонат з фондового зібрання музею історії міста Хмельницького – військовий артефакт часів ІІ Світової війни. Йшлося про  ідентифікаційний жетон військовослужбовця німецької армії періоду Другої світової війни. Розібравшись, що це за предмет, поринемо в історію створення та використання відповідних ідентифікаційних знаків військовослужбовців інших країн-учасниць ІІ Світової війни. А чи були подібні знаки у військовослужбовців червоної армії? Так, були. Давайте розглянемо історію створення та використання подібних знаків у війську СРСР. Ще у княжі часи Русі кожен воїн