події та новини

"ОУН і Степан Бандера як символи боротьби за незалежність України" – під такою назвою в музеї історії міста Хмельницького відбувся науковий круглий стіл, присвячений 90-річчю створення ОУН та 110-річчя з дня народження Степана Бандери. У засіданні круглого столу взяли участь відомі хмельницькі науковці, викладачі вищих навчальних закладів міста, представники громадських організацій та засобів масової інформації,  вчителі загальноосвітніх закладів, молодь. Розпочали  наукову дискусію з приємної події. У січневі дні святкує 55-літній ювілей знаний подільський науковець, доктор історичних наук, професор Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького Микола Ілліч Кабачинський. Директор музею Галина Барабаш привітала шановного ювіляра з високоліттям, подякувала за

Чимало цікавого дізнаємося з новорічного номера газети «Український голос», який зберігається у фондах  музею історії міста Хмельницького. Відомо, що орган окружної управи та управи міста Проскурова  газета «Український голос» видавалася в Проскурові в часи Другої світової війни.  Підшивки часопису зберігаються  в Державному архіві Хмельницької області. Перше число газети побачило світ 30 вересня 1941 року. Грунтовне  дослідження  щодо діяльності часопису та долі його редактора, нашого земляка, родом із села Копачівка Деражнянського району  Юхима Кошельника  під назвою «Анатоль Юриняк:  таємниця справжнього імені» написав директор обласного літературного музею Василь Горбатюк. В архіві управління СБУ в Хмельницькій області  В. Горбатюк розшукав матеріали кримінальної справи,

Щасливі різдвяні віночки – власноруч виготовляли хмельницькі школярики в музеї історії міста Хмельницького. Як приємно крокувати причепуреною до новорічно-різдвяних свят Проскурівською, милуватися різнобарвними вогнями головної ялинки міста, світлими янголиками , сяючими гірляндами на зимових деревах, вибирати сувеніри на різдвяному ярмарку… Справді, час прикрашати і власну оселю, готуючись до таїнства зустрічі Нового року. Звісно, можна знову й знову купувати ялинки, заохочуючи тих, хто нищить живу природу, а можна , повертаючись до споконвічних традицій свого народу, виготовити святкового дідуха, або, приміром, екологічний різдвяний віночок… Хоча ідея прикрашати двері своїх домівок різдвяними віночками не так давно прийшла до нас із заходу, проте нині набуває

Цьогоріч 15 грудня виповнюється  дев`яносто друга річниця від дня народження нашого відомого земляка Володимира Вовкодава – краєзнавця, фольклориста, етнографа, члена Національної спілки журналістів України, засновника  та першого директора  музею народного месника Устима Кармалюка в селі Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області. З цього приводу засновано премію імені нашого видатного земляка, в одній з номінацій якої – а саме в галузі краєзнавства – відзначено наукового співробітника музею історії міста Хмельницького Оксану Собко. Володимир Вовкодав  –   невтомний дослідник родоводу, життя та боротьби народного героя Устима Кармалюка, укладач збірки легенд, переказів, пісень, приказок, прислів`їв про Кармалюка «Останній гайдамака». Ініціатор встановлення пам`ятника Кармалюку в Летичеві

Лекцію під такою назвою, присвячену вшануванню 85-х роковин Голодомору-геноциду в Україні, провела директор музею історії міста Хмельницький Галина Барабаш  для курсантів Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Геноцид українського народу, організований керівництвом СРСР у 1932-1933 роках створенням штучного масового голоду, що призвів до мільйонів людських смертей на території України, – один з найжорстокіших злочинів комуністичного режиму проти народу України. Голод і Поділля. Поділля і голод. Чи можна вигадати щось недоречніше, щось безглуздіше, ніж поєднання цих двох слів? Як сталося, що на родючих, щедрих чорноземах Поділля тисячами гинули від  жахливих мук голоду працьовиті селяни-хлібороби? Галина Барабаш детально проаналізувала

ДО 85-х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙЧУК: «СВІТ ПОВИНЕН ДІЗНАТИСЯ СПРАВЖНЄ ЧИСЛО ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ УКРАЇНЦІВ» Працюючи в Державному архіві Хмельницької області в серпні цьогоріч, ми несподівано зустріли за роботою в читальному залі відомого науковця, історика, автора численних  досліджень з історії України різних періодів, професора Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, академіка АН ВШ України Володимира Сергійчука.Виявилося, Володимир Іванович, який, до речі, є членом правління ВГО «Меморіал» імені В. Стуса, під час своєї відпустки вивчає в нашому та інших архівах в Україні  та за кордоном документи періоду Голодомору. Радше, продовжує вивчати. Адже, кожен українець, який себе поважає, мав би познайомитися з