події та новини

У 40 країнах світу відзначають День матері. В Україні цей день відзначається другої неділі травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99. У більшості країн День матері святкують саме другої неділі травня, але в деяких є спеціально встановлені дати. Крім України, 9 травня 2021 року вшановувати матерів будуть в Естонії, США, Мальті, Кіпрі, Данії, Фінляндії, Німеччині, Італії, Туреччині, Австралії, Японії, Бельгії, Бразилії та в інших країнах. Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до

7 травня, у День радіо музей історії міста Хмельницького вирішив продемонструвати свою невеличку колекцію радіоприймачів різних років та розповісти вам декілька цікавих фактів про радіомовлення. Понад 100 років тому видатний російський фізик Попов створив бездротову приймально-передавальну систему, придатну для сталого обміну радіосигналами. 7 травня 1895 року він продемонстрував свій винахід на зборах Російського фізико-хімічного товариства. Саме ця подія лягла в основу святкування Дня радіо, який вперше був відзначений 7 травня 1925 року. Лише кілька десятків років тому приймачі сприймалися як диво техніки, а сьогодні мобільний зв’язок, телебачення, радіо становлять звичні атрибути життя. Це результат великої праці цілої армії інженерів, вчених,

Напередодні великого свята музей історії міста Хмельницького презентує великодню міні-експозицію з власних фондів, де налічується більше сотні екземплярів писанок, крашанок та шкрябанок. Вишиті та оздоблені бісером, дерев’яні та натуральні, з курячого, качиного чи гусячого яйця – всі вони є одвічним символом перемоги життя над смертю. В дусі українських народних вірувань, писанки мають виразні прикмети талісманів, амулетів. Їх тримають по хатах для охорони від всіляких хвороб, грому, від злиднів та горя. Інтуїція нашого селянина прагне знайти засоби захисту перед руйнуючою силою природи і з метою збереження власного майна, іноді — дуже невеличкого. Найпопулярнішим засобом охорони господарства стала саме писанка. Бо, перш

Музей історії міста пропонує майстер-клас з виготовлення незвичайних прикрас, які буде неважко виготовити своїми руками як дорослим, так і дітям. Для цього потібно небагато: ось таке пінопластове яйце (фото 1), можна замінити його пластиковим або дерев’яним. Пуста шкаралупка звичайного яйця надто тендітна та неванадалостійка (рекомендується просунутим користувачам писанок). Для початківців рекомендується пінопластова заготовка, використання якої унеможливлює травматизм майстра, оточуючих та безпосередньо самого яйця. Крім того, нам потрібні: шпагат, декілька стрічок або шматочків тасьми різного кольору, неширока смужка мережива та бусини за смаком. Спочатку робимо невеличкий отвір у “північному полюсі” нашої заготовки та наповнюємо його клеєм. За допомогою товстої голки заштовхуємо

30 квітня 2021 року святкує свій 65-літній ювілей наш талановитий земляк, відомий український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2009) Павло Миколайович Гірник. Павло Гірник народився 1956 року у Хмельницькому в сім`ї Миколи Андрійовича і Тамари Дмитрівни Гірників. Батько Павла Миколайовича був родом з Черкащини, воював у Другій світовій, мав три поранення, закінчив Київський університет та Вищі літературні курси в Москві, працював в редакціях газет «Київська правда», «Друг читача», завідувачем відділу журналу «Вітчизна», поет, перекладач, автор низки поетичних збірок та перекладів творів литовських, білоруських, російських, казахських письменників. Мати Павлова – український етнограф, фольклорист. Дитячі роки П. Гірника проминули