події та новини

Ще донедавна символами святкування Нового року були Дід Мороз та Снігуронька. Вважалося, що сивий дід приходить у новорічну ніч і дарує подарунки, а допомагає йому молода дівчина, Снігуронька, його онука. Та в українців є ще Чудотворець Миколай, який тішить малечу смаколиками під подушкою. Чи взаємозамінні ці образи? Дуже часто ми говоримо про те, що Дід Мороз і Снігуронька — це радянські образи. Але наскільки це радянський образ, коли він реально виник? Чи можемо ми цю історичну ретроспективу чітко зафіксувати? Дід Мороз та Снігурка — це фольклорні образи, котрі споконвіку присутні у слов’янських казках, у тому числі й у казках українських,

14 грудня 1945 року в Проскурові за «антирадянську пропаганду та агітацію» на 10 років виправно-трудових таборів ГУЛАГу засудили авторку щоденників зі свідченнями про Голодомор в Україні вчительку з Харківщини Олександру Радченко. «У мене є пристрасть відображати всі свої переживання в щоденниках. Щоденник я присвятила своїм дітям, щоб вони років через 20 прочитали і побачили, як страждав і стогнав народ, який був жахливий голод. В моїх записках відображено все. Я не згущувала, я описувала всі жахіття», – заявила вчителька Олександра Радченко в останньому слові на суді. Олександра Миколаївна Радченко народилася 1896 року в Охтирці на Сумщині. Її батько Микола Євтушенко займав

В МУЗЕЇ ІСТОРІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДБУЛАСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ АВТОРСЬКОГО МИСТЕЦЬКОГО СПЕЦПРОЄКТУ НІНИ КАЧЕРОВСЬКОЇ ДО ЮВІЛЕЮ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ «300 РОКІВ – 30 КРОКІВ» В урочистому засіданні взяли участь представники міської літературної спілки «Поділля», учні міських шкіл, студенти хмельницьких вишів, шанувальники української літератури та філософської думки. Перед початком заходу товариство вшанувало хвилиною мовчання українських воїнів, які віддали своє життя, відстоюючи суверенність та свободу України. Директор музею історії міста пані Галина Барабаш провела лекцію-дискусію, присвячену філософським поглядам та внеску у світову філософську думку «Онтологічна концепція Григорія Сковороди про три світи і дві натури крізь призму історії України та сучасних подій». Пані Галина запросила присутніх

6 грудня відзначаємо державне свято – 31-шу річницю Збройних Сил України. Це свято української звитяги, мужності, героїзму і відваги. У цей день ми вшановуємо всіх, хто причетний до високого і почесного звання військовослужбовця, хто обрав для себе нелегку, але достойну професію – захищати Україну, її суверенітет і незалежність. Дата приурочена до дня ухвалення 6 грудня 1991 року Закону України «Про Збройні сили України», який поклав початок розбудови української армії. У 1991 році парламент вже незалежної України ухвалив два вагомі закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», на які покладалося продовження славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії

Як виглядає одне з перших фотозображень міста Хмельницького-Проскурова, яке дійшло до наших днів? Хто така Вільгельміна Яцимірська і чим сучасні дослідники історії міста мають завдячувати цій підприємливій жінці? Кому з проскурівських торгівців сучасники завдячують можливістю побачити, як виглядав Проскурів понад століття тому? Як виглядав перший проскурівський ілюзіон? Чому на території 35-го драгунського Білгородського полку у 1890-х роках найперше змушені були збудувати водонапірну башту? Яким насправді був Свято-Георгіївський полковий храм 46-го піхотного Дніпровського полку, який квартирував у 1875-1914 роках? За якою модою одягалися цивільні службовці, військові, проскурівські городяни на початку ХХ століття? Як виглядало місто після електрифікації 1911 року? Для чого

Знову корисне поповнення музейних фондів! Днями редактор, письменник, журналіст, голова обласної організації Національної спілки письменників України, лауреат літературних і краєзнавчих премій Петро Маліш передав для музею свої книги та збірники, де представлено творчість поетів і письменників Хмельниччини. Серед книг – п`ята книга із серії автора про Великий терор 1930-х років на території сучасної Хмельницької області під назвою “Шаленство страт” (2020). І – третя книга з цієї серії – “СТАЛІНоїди” (2013). Готуючи ці книги, а першою побачило світ видання “Розгул червоного диявола” (2008), письменник провів велику дослідницьку роботу над кримінальними справами репресованих подолян в архівах, перегорнув сотні книг і досліджень, намагаючись