«…ІЗ СТАЛІ І ЗАЛІЗА ЇМ ВИКУЄ СЕРЦЯ І НЕРВИ – ЖАХ ТА ГНІВ»
18 червня 1890 року народився Левко Жабко-Потапович – український військовий, громадський і релігійний діяч, учасник Визвольних змагань 1917-1921 років, педагог, викладач Проскурівського вищого початкового училища для дівчат (1913-1914), асистент інспектора шкіл Проскурівського повіту (1913 — 1914), хорунжий, сотник Армії УНР, ад’ютант командувача Окремого корпусу кордонної охорони Олександра Пилькевича (м. Кам`янець-Подільський), пастор (Львів, 30.05.1936; згодом у Лодзі та Берліні), редактор журналу “Післанець правди” (м. Рава-Руська, 1933 — 1939; м. Честер, США, 1974 — 1975), пастор церкви (м. Льєж, Бельгія), почесний член Британського та Закордонного Біблійного товариства (1962), секретар і віце-президент Об’єднання українських євангелістських і баптистських церков у США, співзасновник, президент Всеукраїнського