події та новини

Археолог,  науковий співробітник відділу охорони пам`яток історії та культури у Хмельницькій області, член Спілки археологів України та НСКУ Володимир Захар`єв презентував  для музею свіжі  науково-популярні видання , що узагальнюють та доповнюють відомості про Поділля в добу Середньовіччя, яка ще й досі залишається маловивченою. Видання «Давні карти та щоденники про Хмельниччину ХVI-XVIII століть» розповідає про географічно-адміністративні карти авторства інженера і картографа француза Гійома де Боплана (1600-1673) та італійця архітектора Річчі Занноні (1736-1814), знайомить з тлумаченням зафіксованої на них інформації. Картографічний матеріал вдало доповнюють витяги зі щоденників мандрівників Еріха Лясоти, Ульріха фон Вердума, Юста Юля,  а також «Віршованої хроніки» 1682 року невідомого автора, яку

Днями з нагоди Дня визволення міста від нацистських окупантів у музеї Проскурівського підпілля спільно з Хмельницьким  обласним художнім музеєм було проведено одноденну виїзну виставку живописних робіт на військову тематику «Проскурів звільнено». Проведення художнього військового вернісажу співпало з візитом до музею представників Хмельницького міського Центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, та вихованців Дитячого будинку Хмельницької обласної ради. Присутні мали можливість ознайомитися з полотнами, присвяченими подіям Другої світової війни, авторами яких є відомі українські художники. Зокрема вдалим художнім обрамленням експозиції музею того дня стали такі сюжетні картини військової тематики, як «Проскурів звільнено» Леоніда Бессараби,  «Перев’язують пораненого партизана» Федора Коновальця, «А

Науковий колектив музею історії міста Хмельницького долучився до участі в конкурсі зі створення статей з метою наповнення україномовного розділу Вікіпедії новими матеріалами про об'єкти культурної спадщини українських територій. Зокрема, науковий співробітник музею Оксана Собко створила нову сторінку у Вікіпедії в розділі “Видатні постаті краю” про почесного громадянина міста Хмельницького Кузьму Івановича Матвіюка. v Вікторія Папонова, хранитель фондів музею, вирішила збагатити україномовний розділ Вікіпедії “Культурна спадщина”, розповівши про кушку – старовинний музейний експонат, який викликає інтерес чи не в кожного з відвідувачів. Ця стаття доступна за пошуковим запитом кушка (предмет) чи кушка бондарна. Також цю статтю можна знайти й на сайті музею.

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і віхи розвитку країни. Багато сторінок значиться кривавим чорним кольором. Зокрема, такою трагічною сторінкою в історії міста Хмельницького є період нацистської окупації, який тривав з 8 липня 1941 року до 25 березня 1944 року. Чимало бід і страждань принесла місту війна. Військові хроніки свідчать, що при штурмі проскурівської землі загинуло понад три тисячі солдат. За часи окупації обласного центру нацисти розстріляли і замордували у катівнях 81 тисячу людей, серед яких 65 тисяч полонених Раківського концтабору суворого режиму. Тисячі проскурівчан були вивезені на рабську працю до Німеччини. Однак героїчними зусиллями

В експозиції музею історії міста Хмельницького завжди можна побачити щось настільки незвичне, рідкісне й особливе, що під час екскурсії трапляються моменти, які зовні скидаються на щось на кшталт вікторини. В музеї можна побачити  експонати, що привертають увагу відвідувачів своєю таємничістю в своєму утилітарному використанні, практично в кожному з залів. Не є виключенням і зала етнографії. Сьогодні пропонуємо віртуальне знайомство з однією з етнографічних цікавинок, наявністю якої у власних фондах похвалитися може далеко не кожен музей. І ситуація настільки неоднозначна, що працівники музею навіть згодилися створити про цей предмет відповідну сторінку на Вікіпедії. Мова піде про кушку. А ви знаєте, що

Коли, як не в Шевченківські дні, час врешті-решт відкрити таємницю, пов’язану з найпершим пам’ятником Кобзареві в місті Хмельницькому, його демонтажем та зникненням… А зник він з місця, де простояв понад два десятки років. Нібито не такий уже й древній вік для монументального пам’ятника, аби його списувати з усіх рахунків: і стояти йому ще й стояти, якби не масштабні події, пов’язані з тотальною перебудовою всієї вулиці імені його історичного прототипу, а саме – вулиці Шевченка. Отож, сьогодні поговоримо саме про цю вулицю та разом з кількома штрихами з її історії привідкриємо завісу таїни навколо цього пам’ятника: коли, чому і навіщо треба було його демонтувати й занапащувати та врешті-решт – чи занапастили його