події та новини

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбулася ІІІ всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція “Поділля і Південно-Східна Волинь: матеріальна та духовна культура краю” за підтримки кафедри суспільних дисциплін ХГПА : співорганізатори – завідувач кафедри, кандидат історичних наук Володимир Островий, доцент, кандидат історичних наук, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Віктор Адамський.Провідний науковий співробітник музею історії міста Хмельницького Оксана Доронська-Собко взяла участь у конференції з доповіддю “Українець Микола Зотенко – жертва більшовицьких репресій в Проскурові”. На основі архівних документів досліджено долю одного з відомих діячів Української революції 1917-1920 років в Проскурові, першого голови Проскурівської Ради робітничих і солдатських депутатів (1917 р.) Миколи Зотенка,

«СКОБ!» усім хмельницьким пластунам з нагоди 114-ї річниці створення української національної скаутської організації «Пласт»!

Навесні 1917 року в Проскурові українці міста та повіту об`єдналися для активної участі в громадсько-політичному житті краю. 10 березня 1917 року організувалася Проскурівська Українська громада. Головою обрали лікаря Миколу Стаховського, заступником – лікаря Пантелеймона Блонського, секретарем – телеграфіста залізниці Костя Місевича. Активними членами громади були демобілізований вояк, колишній політв`язень, маляр Трохим Верхола, політичний, культурний діяч, просвітянин родом з Галичини Василь Мудрий, директорка Проскурівської виділової школи для дівчат Наталя Дорошенко-Савченко, вчитель Микола Таранович, директор Проскурівської виділової школи для хлопчиків Василь Богацький. Головою цієї, першої, «Просвіти» в Проскурові був обраний священник Ксенофонт Олександрович Ванькевич. Представником від «Просвіти» до Проскурівського комітету громадських організацій

Чесно сказати, на ті часи Проскурів лише на папері був містом, а в реальності скидався на провінційне село з багнюкою по коліно на дорогах. Вам знадобились би черпати (галоші), аби перейти Олександрівську в роздоріжжя, як стверджує нотаріус Костянтин Колоколов, який залишив по собі друковані спогади про власне перебування у Проскурові. Костянтин Іванович Колоколов був провідним проскурівським нотаріусом, який прибув до міста на службу в 1887 році та очолював міську нотаріальну контору понад 20 років. Він став автором першого окремого видання, присвяченого історії Хмельницького, — брошури «Проскуров 27 лет тому назад» (1915). Саме у цих спогадах Колоколов детально описав трансформацію міста

Головний осередок міського аматорського мистецтва відзначає 75-річний ювілей! Не минуло й десятиліття від часу заснування установи, як у січні 1960 р. ХМБК нарешті отримав найбільш пристосоване для нього приміщення колишнього міського театру по вул. Проскурівській, 43, оскільки саме того часу завершилося будівництво нової будівлі для обласного музично-драматичного театру ім. Петровського (нині – імені Михайла Старицького) на розі вулиць Кам’янецької та Гагаріна (нині Героїв Маріуполя), яке наразі хмельничанам відоме як Хмельницька обласна філармонія. Відповідно, такі сприятливі обставини дозволили розмістити Хмельницький міський будинок культури у значно просторішій споруді, яка звільнилася, – до того ж, з глядацькою залою, певне, з найкращою акустикою в

Історія Пласту тісно пов’язана з традиціями козацтва. Назва походить від «пластунів» — козацьких розвідників, чиє призначення (стеження та розвідка) тотожне англійському поняттю scout. Передвісниками руху в Україні стали пожежно-руханкові товариства «Січ» та «Сокіл», що популяризували ідеї гарту на зламі XIX–XX століть. Хмельницькому) в цей же час Андрій Шмигельський організував споріднене товариство «Січ». Вікторія Папонова, провідний зберігач фондів МІМХ