Музей історії міста Хмельницького

події та новини

Від музейних подій до культурних новин міста

Подільський стрій. Вишиванка. Онлайн-проєкт автентик-студії “Репліка” при МІМХ

А чи багато ви знаєте про українську вишиванку? Музей історії міста Хмельницького вітає українську спільноту з Днем вишиванки та презентує з цієї нагоди новий яскравий відеоролик, в якому цікаво і доступно розкривається сакральний зміст одного з найважливіших оберегів українців – вишиванки, йдеться про особливості її крою, символіку вишиваних орнаментів, традиції носіння подільського національного строю…

Читати далі >>

Запрошуємо на FREE-понеділок 18 травня у Міжнародний день музеїв!

Друзі! Музей історії міста Хмельницького оголошує FREE-понеділок! 18 травня – Міжнародний день музеїв, і ми раді сповістити гарну новину: впродовж усього цього дня ВХІД до музею історії міста (Проскурівська,30) та до музею Проскурівського підпілля (Шевченка, 3/1) буде ВІЛЬНИЙ! Якщо ви добре почуваєтесь і не маєте ознак застуди, захопіть з собою гарний настрій та гаджет із можливістю фотографувати, але не забудьте обов’язково одягнути МАСКУ! Чекаємо на вас у понеділок, 18 травня, з 10.00 до 17.00 БЕЗКОШТОВНО!!! Зробіть селфі поруч з одним або кількома експонатами та розмістіть у ФБ з позначкою про відвідини нашого музею – і тадам! – отримайте ПРИЗ!!!

Читати далі >>

З фондів музею. Примус “Рекорд-1”

Музей історії міста продовжує розповідати історію своїх найдивніших експонатів. Сьогодні ви познайомитесь з безсмертним тульським примусом. «Рекорд-1» – економічний і ефективний нагрівальний прилад, який працює на освітлювальному гасі. Час безперервного горіння від 3,5 до 5 годин. Даний примус випускався практично без змін весь період існування СРСР. Примус – це безфітільний нагрівальний прилад, який працює на рідкому паливі і діє на принципі спалювання палива в суміші з повітрям. Винайдено цей прилад на основі паяльної лампи в 1892 році Францем Ліндквістом, який заснував першу фірму по випуску примусів. У перекладі з латинської мови слово «примус» означає перший або кращий. Без примуса не

Читати далі >>

Чи брали гречанські мазури скарбницю УНР?

Після підписання 6 листопада 1919 р. на ст. Зятківці біля Гайсина делегацією Галицької армії договору про її перехід під командування генерала Денікіна уже й до того розвалений єдиний фронт Наддністрянської та Наддніпрянської армій остаточно розпався. Денікінське командування, скориставшись пасивністю галицьких відділів, які втратили більшість свого складу через смертоносну епідемію тифу, розпочало швидкий наступ на так само вражені тифом, «голі й босі» деморалізовані частини Наддніпрянської Армії УНР, які відступали з лінії Брацлав-Ямпіль в напрямі Нова Ушиця-Дунаївці. Боронити від ворога Кам`янець, тодішню столицю УНР, вже не було можливості. Диктатор ЗУНР Євген Петрушевич після 12 листопада терміново виїхав за кордон. В цей час

Читати далі >>

З фондів музею. Кінокамера “ЛОМО-214”

Музей історії міста знов розповідатиме вам історію одного з своїх найдивніших експонатів. Сьогодні ви познайомитесь з радянською портативною кінокамерою "ЛОМО-214", що випускалася у 1972-1975 рр. Якщо фотоапарат і міг собі дозволити пересічний громадянин, то таку забавку можна було дістати по дуже великому блату за 145 рублів. А для перегляду сімейного архіву потрібно було придбати не фотоальбом у коленкорі і оксамиті, а цілий кінопроектор “Русь” або “Україна”.Проявку і монтаж любителі, в основному, робили вдома, купуючи в спеціальних магазинах хімікати, посуд і монтажний стіл. Перший радянський кінознімальний апарат «Піонер» для кінолюбителів був випущений аж у 1941 році. Камера була розрахована на 17,5-мм

Читати далі >>

Як проскурівські освітяни більшовикам Гімн України заспівали

Газета «Життя Поділля», число 93 від 9 квітня 1919 року, надрукувала оперативний звіт за 7 квітня про те, що 6 квітня 1919 року «вечером після горячого кровопролитного бою противника, в котрім наші частини (тобто Армії УНР – авт.) стратили до 50% свого складу вбитими, раненими під натиском переважаючих сил ворога особливо важкої артилерії наші частини примушені були залишити станцію і м. Проскурів і одійшли на ст. Гречани. Гречани вислав заслони на ст. Скібнево». О. М. Завальнюк в статті «Збройна боротьба в Проскурові у 1919-1920 роках» зазначає, що остаточно більшовицькими частинами Проскурів було взято 11 квітня 1919 року.Про те, які «нові

Читати далі >>

Заплануйте відвідування музею

Прокрутка до верху