події та новини

День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи. Події, які відбувалися з листопада 2013 року, змусили затамувати подих кожного українця. Це була героїчна боротьба, сповнена великою людською відвагою, силою духу і стійкістю, та найцінніше – самопожертвою для кращого майбутнього своєї країни. Усіх їх об’єднала мрія жити у демократичній європейській країні, бути господарями на Богом даній землі. Першими в

Щороку 20 лютого наша держава вшановує подвиг Героїв Небесної Сотні. Це увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості, завдяки яким змінено хід історії нашої держави. У період геополітичних і соціальних зрушень в умовах гібридної війни та маніпуляції свідомістю людей для українців важливо плекати історичну пам’ять і віднайти правду про недалеке минуле для збереження своєї ідентичності. Це потребує часу, аби нам з емоційних очевидців перетворитися на безсторонніх дослідників. І зволікати з цим не можна, бо нещодавні різноманітні феномени боротьби українців за свободу й гідність обростають міфами, розмиваються в інформаційних потоках та забуваються. Майдан – це

За даними соціологів Фонду «Демократичні ініціативи», кожен п’ятий дорослий громадянин України, або майже 10 мільйонів безпосередньо чи опосередковано брали участь у подіях Євромайдану. Зокрема, в Києві брали участь 5 % населення країни, в інших містах і селах – 6 %, ще 9 % населення допомагали мітингувальникам харчами, речами, грішми тощо. Майдан характеризувався колосальним масштабом. Євромайдан є пересторогою тим політикам, які не брали до уваги думку людей, вважаючи, що вони ще не скоро позбудуться пост-помаранчевого синдрому та що в усіх суспільних справах перше слово завжди належатиме політикам, а не народу. На Майдані було присутнє значне число політичних партій і громадських об’єднань:

Трагічна доля українців під польською та радянською владами, втрата віри в традиційні легальні методи боротьби, розчарування західними демократіями, які впродовж тривалого часу ігнорували заклики українців про допомогу й самі опинилися в глибокій кризі, спричинилися до формування поглядів, суть яких зводилася до того, що не слід миритися з існуючим станом речей, сподіватися на поступки окупаційних урядів, а необхідно посилювати боротьбу, вдаватися до радикальних заходів, аби змінити існуючі колоніальні режими. Ці та інші погляди базувалися на ідеології та політиці українського інтегрального націоналізму, одним із теоретиків якого був Дмитро Донцов. У центрі його поглядів була нація, її він абсолютизовав, вважав найвищою цінністю й

Незабаром в музейній експозиції будуть представлені предмети, які розширюють уявлення про історичне минуле обласного центру. 1 лютого 2022 року відомий дослідник історії міста Хмельницького та Поділля, археолог, кастеолог, фахівець пам’яткоохоронної служби Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Володимир Захар’єв із Ватралів поповнив фонди музею історії міста Хмельницького артефактами, які поглиблюють відомості про давній Плоскирів. Фрагменти виробів з дерева, кераміки, скла, кістки були знайдені науковцем під час обстеження ділянки, де велися земляні роботи під будівництво торговельно-офісного центру на вул. Кам’янецькій, 11/1. Ділянка розташована в одному з найдавніших кварталів міста, в районі вулиці Староміської, неподалік собору Різдва Пресвятої Богородиці. У будівельному котловані

Захопивши внаслідок Жовтневого перевороту 1917 року владу в Росії, більшовики прагнули поширити свою владу і в Україні, без якої не мислили своєї імперії. Деякі історики вважають, ніби перша українсько-більшовицька війна, яка почалася в грудні 1917-го, стала реакцією більшовиків на затвердження УЦР Третього Універсалу, що проголошував Українську Народну Республіку. Мовляв, Україна проголосила незалежність – і на неї напали. Насправді, все було навпаки: саме більшовицька агресія, а відтак необхідність укласти мирну угоду із Центральними державами (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія, Болгарія) змусила українських керманичів відмовитися від федералістських ідей та піти на проголошення незалежності. І якщо в оприлюдненому 20 листопада 1917 року Третьому Універсалі